Ця історія досі викликає неоднозначні оцінки. І це відбувається як з боку суспільно - політичної свідомості обох держав, учасниць згаданої події, так і з боку суто історичного підходу вельми шанованих дослідників .
29 січня 1918 року . Збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути , яка розташовувалася на 130 -му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва, Україна . Учасники події : невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 600 чоловік) і знаменита Червона гвардія Радянської Росії , яка значно перевищує своїх вимушених супротивників числом, бойовим потенціалом і досвідом. Результат бою не важко передбачити. У запалі громадянського протистояння, трансформації суспільного і політичного світогляду , в пікових точках переломних моментів, що стали низкою таких подій , які змусили нашу історію зазнати найглибших змін, цей бій ніяк не міг залишитися в забутті.
Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для деяких так і залишаться незрозумілими і навіть зовсім необгрунтованими, але вони мали місце бути. Як факт, який завжди залишається фактом - такою правдою, яку неможливо ані сховати, ані спотворити; лише на короткий час і лише під дією величезного страху. Але коли ця напруга слабшає, правда знову відкривається. Вона як світло, від якого тікає всяка темрява .
А правда в тому, що народ України любить свою країну. Своєю кров’ю, душею і своєю працею він, як і будь-який інший народ, прагне до життя і благополуччя. Це було доказом , яскравим доказом, і насамперед самим собі . Доказом перед усіма іншими, нехай сильнішими, більш амбітними, але це - пряма відповідь на історичний виклик .
Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15 /07, який відзначається 29- го січня, був підписаний 15-го січня 2007-го року.
В історії кожного народу є свої «триста спартанців» – герої духу, що за найтрагічніших обставин не зійшли зі шляху боротьби за свою Батьківщину. Саме такими були учасники бою під Крутами. Поет О.Варавва писав про них: «Триста їх, як цвіт рясний, весняний, в снігових заметах залягло: в їх серцях одне палке бажання й в лютий холод полум’ям цвіло…»
Подвиг юнаків, які загинули в нерівному бою з ворогами, залишиться в народній пам’яті. Це не тільки символ мужності, стійкості всіх поколінь українців, а й урок для політиків. Лише спільними зусиллями можна будувати незалежну Україну. Не нищити, а творити й примножувати, щоб розквітала наша земля чесною працею, щоб мирним, заможним і щасливим було життя. «Любіть Україну, козацькі сини, вона в нас, як мати, єдина. Любіть Україну, шануйте її, і з вами вона не загине» (Василь Криволап).
День битви під Крутами – 29 січня – проголошено Днем Скорботи. Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут. Тож запалімо свічки в пам’ять і загиблих під Крутами юнаків, і інших воїнів, що віддали своє життя в боротьбі за утвердження Незалежної України.
Слава Україні! Героям слава!
| 
