Весна багата на квіти, а хліба в осені позичає.
Весна — наші батько й мати, хто не посіє, не буде збирати.
Весняний день рік годує.
Проспиш весною - заплачеш зимою.
Готуй сани влітку, а воза взимку.
Дріта-дріта — серед літа, прийшла зима — хліба нема.
Хто літом працює до поту, зимою поїсть в охоту.
Що літом одкидаєш ногою, то взимку підбереш рукою.
Восени багач, а навесні прохач.
Осінь каже: «Гнило!», а весна: «Мило, лиш би було!» Осінь — наша мати, і жебрака нагодує.
Хлібороби з осені — купці, в повесні — старці.
Зима без снігу, як літо без хліба.
Зима невелика, та в неї рот великий; хто це забуває, то й його вона з'їдає.
Зима спитає, де літо було
Хто має розум, той не їде зимою возом.
Коли січень найгостріший, тоді рочок найплідніший.
Лютий додає до весни охоти, але ти взувай ще добрі чоботи.