• Розвиток пізнавальних умінь і навичок учнів.
• Уміння орієнтуватися в інформаційному просторі.
• Уміння самостійно конструювати свої знання.
• Уміння інтегрувати свої знання з різних галузей науки.
• Уміння критично мислити.
Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів (індивідуальну, парну, групову) у відведений для неї час (від декількох хвилин уроку до декількох тижнів, а іноді й місяців).
Проектна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і пошуку шляхів її розв’язання. Результати запланованої діяльності повинні бути практично, теоретично, пізнавально значущими. Основна складова методу — самостійність учня. Важливим також є структурування змістовної частини проекту із зазначенням поетапних результатів.
Використання дослідних підходів у проекті є наріжним каменем технології.
Упроваджуючи проектні технології, учителеві необхідно бути обізнаним щодо дослідних і пошукових методів: уміти організовувати і проводити дискусії, не нав’язуючи своєї точки зору, не придушуючи учнів своїм авторитетом.
Учень учиться самостійно здобувати знання і використовувати їх для розв’язання нових пізнавальних і практичних завдань. Учні отримують комунікативні навички та вміння, працюючи у різноманітних групах та виконуючи різні соціальні ролі («лідер», «виконавець», «посередник»); ознайомлюються з різними думками щодо однієї проблеми; учаться на власному досвіді й досвіді своїх товаришів; бачать результат власної праці.
Під час проектної діяльності вчитель є не тлумачем готових знань і їх транслятором, а рівноправним співучасником процесу здобуття, обробляння, аналізу й подання знань школярами. Це є значно складнішим, вимагає додаткового часу та додаткових зусиль і від учнів, і від учителя.
Проект — це наукова, дослідна, прикладна, творча робота одного учня або групи учнів, що може бути запропонованою як твір, трактат, спостереження, сценарій, дослідження, комп’ютерна програма, есе, наукова стаття, навчально-наочний посібник тощо.
• Організувати загальношкільні теоретичні семінари для вчителів щодо ознайомлення з інноваційними освітніми технологіями організації педагогічного процесу (один раз на чверть), з технологіями проектної діяльності. Провести практичні заняття для формування навичок організації проектної діяльності, що враховують специфіку навчальних предметів (двічі на місяць). За підсумками занять підготувати для вчителів документи: «Етапи проведення проекту», «Керівникові (організаторові) проекту»; «Загальні правила для керівника проекту»; «Діагностика учнів (виявлення схильності до дослідної й суспільної діяльності)»; «Аптека для учнів»; «Звіт про поточну роботу проектної групи №».
• Розробити систему вимог до підсумкового захисту проекту, що одночасно допомагає вчителям і учням спланувати свою роботу.
• Виконати моніторинг кваліфікації вчителя-організатора проекту, а також моніторинг кваліфікації вчителя-предметника й методиста (тільки для керівників методичних об’єднань). Результати індивідуального моніторингу дозволять забезпечити цілеспрямовану методичну допомогу кожному вчителеві-предметнику.
Створити систему захисту й експертного оцінювання проектів як підсумок усієї діяльності.
Етапи реалізації проекту
1. Підготовчий, або вступний (занурення в проект).
1.1. Обрання теми та її конкретизація (визначення жанру проекту).
1.2. Визначення мети, формулювання завдань.
1.3. Формування проектних груп, розподіл у них обов’язків.
1.4. Письмові рекомендації учасникам проектних груп (вимоги, строки, графік, консультації тощо).
1.5. Затвердження тематики проекту та індивідуальних планів учасників групи.
1.6. Установлення процедур і критеріїв оцінювання проекту й форми його презентації.
2. Пошуково-дослідний етап.
2.1. Визначення джерел інформації.
2.2. Планування способів збирання й аналізу інформації.
2.3. Підготовка до дослідження і його планування.
2.4. Проведення дослідження. Збирання і систематизація матеріалів (фактів, результатів) відповідно до мети і жанру роботи, добирання ілюстрацій.
2.5. Організаційно-консультаційні заняття. Проміжні звіти учнів, обговорення альтернатив, що виникли під час виконання проекту.
3. Трансляційно-оформлювальний етап.
3.1. Попередній захист проекту.
3.2. Доопрацювання проекту з урахуванням зауважень і пропозицій.
3.3. Підготовка до публічного захисту проекту:
• визначення дати й місця захисту;
• визначення програми й сценарію публічного захисту, розподіл завдань усередині групи (медіапідтримка, підготовка аудиторії, відео- й фотозйомка та ін.);
• стендова інформація про проект.
4. Заключний етап.
4.1. Публічний захист проекту.
Етапи роботи над проектом
1. Обґрунтування актуальності обраної теми.
На цьому етапі учні оглядають літературу, збирають і систематизують інформацію. Чіткіше формулюють тему роботи. Пояснюють особистий інтерес учнів у виборі конкретної теми.
2. Постановка завдань дослідження.
На цьому етапі формулюють мету роботи й висувають гіпотезу. Для досягнення поставленої мети й підтвердження або спростування гіпотез учень повинен провести певні дослідження.
3. Визначення методів дослідження.
Обрана тема потребує правильного добирання методів дослідження.
Метод — це спосіб досягнення поставленої мети (теоретичний, емпіричний, математичний та ін.). На цьому етапі учні вивчають можливі методи дослідження й обирають найприйнятніші для цієї роботи методи.
4. Проведення наукового дослідження.
Пам’ятка керівника проекту
1. Запропонувати теми проектів із різними домінуючими методами (науково-дослідний, соціальний, творчий, інформаційний, практико-орієнтований, ігровий тощо). Обґрунтувати їх актуальність. Зазначити вік школярів, на який розраховане це проектне завдання.
2. Охарактеризувати й доповнити проекти іншими ознаками (характер контактів, характер координації проектів, тривалість, кількість учасників).
3. Зазначити проблему, сформулювати мету й завдання проекту, навчальний матеріал із предмета й міжпредметні зв’язки, що повинні використовуватися під час виконання проекту.
4. Продумати практичну або теоретичну значущість проекту.
5. Зазначити розвивальну мету (інтелектуальний, моральний, культурний розвиток учнів).
6. Назвати творчі методи, що використовуватимуться під час виконання проекту.
7. Зазначити, чи можливий цей проект у межах класно-урочної або позаурочної діяльності.
8. Продумати, як можуть бути оформлені результати проекту.
9. Визначити форми контролю етапів виконання проекту.
10. Запропонувати критерії оцінювання успішності проекту.
11. Продумати, як запропонований проект може впливати на соціальну адаптацію й професійне самовизначення підлітка (тільки для старшокласників).
12. Продумати, який психолого-педагогічний ефект можливий у результаті виконання цього проекту.
Загальні вимоги до керівника проекту
1. Ставитися до роботи творчо.
2. Не стримувати ініціативи учнів.
3. Заохочувати самостійність, уникати прямих інструкцій, учити школярів діяти самостійно.
4. Пам’ятати про головний педагогічний принцип — не виконувати за школяра те, іцо він може зробити (або може навчитися робити) самостійно.
5. Не поспішати робити оцінні судження.
6. Оцінюючи, пам’ятати: краще десять разів похвалити нізащо, ніж один раз розкритикувати нізащо.
7. Звернути увагу на основні складові процесу засвоєння знань: « учити простежувати зв’язки між предметами, подіями та явищами;
• намагатися формувати навички самостійного розв’язання проблем дослідження;
• намагатися навчати школяра вміння аналізувати, синтезувати, класифікувати інформацію.
Документи, що додають до проектних
і навчально-дослідних робіт учнів
1. Паспорт проектної або навчально-дослідної роботи учнів.
2. Відгук керівника на запропоновану проектну або навчально-дослідну роботу.
3. Рецензія на подану проектну або навчально-дослідну роботу.
4. Аналіз проектної або навчально-дослідної роботи щодо виявлення дидактичних одиниць, що використовував учень під час створення проекту.
5. Перелік оснащення (навчального, наукового, виготовленого самостійно), що використовувалось під час реалізації мети і завдань проекту. (Тільки для дослідних проектів.)
6. Перелік педагогічних завдань (мети), поставлених науковим керівником у межах конкретного навчального проекту.
7. Перелік методів, використаних школярами в роботі над проектом.
8. Перелік статей, публікацій, монографій, наукових і науково-популярних книг (із запропонованого бібліографічного списку), на які під час роботи були написані реферати, рецензії, анотації, складені конспекти. (До списку додати по одному прикладу складеного реферату, рецензії, анотації, конспекту.)
9. Коротка анотація змісту проекту (мета проекту, обґрунтування актуальності, гіпотеза проекту, короткий зміст проекту, отримані результати або досягнення планованих результатів).
Паспорт дослідного проекту
Заповнюють автори й науковий керівник проекту. Подають до експертної комісії разом із проектом.
1. Назва проекту.
2. Мета проекту.
3. Автори проекту (школа, клас, кількість учасників).
4. Науковий керівник(и) проекту (спеціальність, педагогічний стаж, звання, учений ступінь).
5. Консультант(и) (спеціальність, звання, учений ступінь).
6. Тип проекту:
• за діяльністю, що домінувала (дослідний, творчий, ігровий, інформаційно-пошуковий, практично-орієнтований),— ураховує соціальні інтереси учасників, чітко орієнтується на результат;
• за предметно-змістовною сферою (культурологічний: літературний, музичний, лінгвістичний; природничо-науковий; екологічний; спортивний; географічний; історичний);
• за характером координації проекту (з відкритою координацією — твердий, з прихованою координацією — гнучкий);
• за кількістю учасників (особистий, парний, груповий);
• за широтою змісту (монопредметний, міжпредметний, позапредметний);
• за часом проведення (нетривалий, тривалий);
• за характером контактів (у межах класу, школи, району, у масштабі міста, регіону, країни).
7. Освітня галузь, у межах якої виконаний навчальний проект.
8. Навчальний предмет, у межах якого виконаний навчальний проект.
9. Методи, використані під час роботи над проектом.
10. Форма подання проекту: альбом, відеофільм, буклет, реферат, макет, інше (вписати).
11. Освітні й інші заклади, на базі яких виконувався проект: база школи, бібліотека(-и), музей(-ї), вищий навчальний заклад (кафедра), науково-дослідний інститут (лабораторія), зоопарк, планетарій, технічний центр, інше (зазначити).
12. Джерела інформації, використані авторами під час виконання проекту: науково-популярні журнали, наукові журнали, бюлетені, підручники й навчальні посібники, науково-популярні книги, наукові видання (монографії, дисертації, автореферати), словники, довідники, енциклопедії, іноземні книги (англійською, німецькою, французькою, іспанською мовами), Інтернет (сайт).
13. Словник дослідника (понятійний апарат).
Паспорт соціального проекту
Заповнюють автори й науковий керівник проекту. Подають до експертної комісії разом із проектом.
1—6. Те саме, що й у паспорті дослідного проекту.
7. Сфера соціального дослідження.
8. Освітня галузь, з якою пов’язаний зміст проекту.
9—13. Те саме, що й у паспорті дослідного проекту.
Що демонструють учні, захищаючи проект?
• Розуміння проблеми, мети і завдань проекту.
• Уміння планувати й здійснювати певну діяльність.
• Знайдений спосіб розв’язання проблеми. ® Уміння аргументувати свої висновки.
• Уміння брати участь у колективному аналізі й оцінюванні результатів проекту.
Експертиза проектів
Експертиза проектних робіт дозволяє організовувати роботу у вигляді внутрішкільного конкурсу.
Для експертного оцінювання обирають експертну комісію. До її складу бажано залучити батьків, які мають необхідну кваліфікацію, викладачів і аспірантів вищих навчальних закладів, з якими співпрацює школа, учителів з інших шкіл району.
Етапи експертизи проектів
• Експертиза поданих документів.
• Експертиза під час презентації проекту.
Подані документи оцінюють мінімум двоє експертів, компетентних у певній освітній сфері.
Загальна оцінка за проект складається з оцінки поданих на розгляд комісії матеріалів та оцінки презентації.
Якщо проектів пропонують багато, то доцільно проводити презентацію проектів не у вигляді конференції, а у вигляді стендових доповідей, коли кожному експертові пропонують перелік проектів для обов’язкової оцінки.
Оцінювання проекту
Оцінювати результати проектної діяльності за принципами звичайної шкільної оцінки неможливо. Робота над проектом передбачає значний творчий компонент. Автор проекту має право на власне нестандартне бачення проблеми. Усе це робить процедуру й результат оцінювання проекту несхожими на звичайне оцінювання іншої шкільної роботи.
Критерії оцінювання проекту
1. Обґрунтування й постановка мети, планування шляхів її досягнення.
2. Повнота використаної інформації, розмаїтість джерел.
3. Творчий і аналітичний підхід до роботи.
4. Відповідність до вимог оформлення письмової частини роботи.
5. Аналіз процесу й результату роботи.
6. Особиста зацікавленість автора, його захоплення роботою.
7. Якість проведення презентації.
Із критеріями оцінювання учнів ознайомлюють заздалегідь, на самому початку роботи над проектом. Більше того, вони можуть запропонувати власні додаткові критерії.
Критерії оцінювання є своєрідною інструкцією під час роботи над проектом. Крім того, знаючи заздалегідь, як саме оцінюватиметься його робота, автор проекту може, поліпшуючи окремі характеристики свого проекту, підвищити свій результат або, не маючи такої можливості, бути готовим до нижчої оцінки.
Чого може навчити дітей проектна діяльність?
• Побачити проблему й перетворити її на мету власної діяльності.
• Поставити стратегічну мету (віддалену за часом, але значущу) та розподілити її на тактичні кроки.
• Оцінити наявні ресурси (у тому числі власні сили й час), розподілити їх.
• Знаходити інформацію, критично оцінювати її, ранжувати за значущістю, обмежувати за обсягом, використовувати різні джерела (зокрема людей як джерело інформації).
• Планувати свою роботу.
• Виконавши роботу, оцінити її результат, порівняти його з тим, що було заявлено як мета роботи.
• Побачити помилки і не припускатися їх у майбутньому.
Чому сприяє проектна діяльність?
• Розвитку адекватної самооцінки, формуванню позитивної «Я-концепції» (досвід цікавої роботи й публічної демонстрації її результатів).
• Розвитку комунікативної та інформаційної компетентності, інших соціальних навичок.
• Розв’язанню профорієнтаційних завдань.
Проектну діяльність можна розглядати як вид шкільної роботи, що дозволяє перетворити академічні знання на реальний життєвий досвід учнів.
Джерело: Ворожейкіна О. М. 100 цікавих ідей для проведення уроку.
