Перший заступник міністра освіти і науки України Інна Совсун в інтерв'ю РБК-Україна розповіла, що заважає реформі освіти, чи доцільно в Україні впроваджувати окрему старшу школу і 12-річну освіту, про проблеми донбаських вчителів, а також про те, коли чекати на підручник історії України з останніми подіями, включаючи Євромайдан, ситуацію з Кримом і Донбасом.

РБК-Україна: Фінансування Міністерства освіти і науки в бюджеті на 2015-й рік скоротилася порівняно з 2014-м роком. Як це вплине на реформування освіти?

Інна Совсун: Скорочення пішло по всій системі, але це не критично. Я думаю, що в певних випадках це може прискорити якісь реформи, ті, які давно назріли, які були очевидними.

Наприклад, реформа стипендіального забезпечення або реформа шкільної мережі - це те, про що всі давно знали в освітньому середовищі, знали, що з цим потрібно щось робити, але не було зовнішнього стимулу. В якихось питаннях це призупинить реформи, коли, припустимо, не буде вистачати коштів на дослідження в університетах з об'єктивних причин.

Очевидно, що норми закону про вищу освіту, про гарантоване фінансування досліджень виконуватися на сьогодні не зможуть. Тобто ситуація може складатися по-різному: у якихось випадках реформування буде виконуватися, в якихось стимулюватися, а в інших - навпаки гальмуватися.

РБК-Україна: Як Ви оцінюєте просування реформи освіти? Чи вдається укладатися в терміни?

Інна Совсун: Реформування освіти - це завжди дуже складний процес в усіх країнах. Це найбільш складні реформи, які можна провадити, тому що вони охоплюють найбільшу кількість населення.

Очевидно, що є дуже багато вкорінених інтересів з боку вчителів, з боку студентів, з боку учнів і так далі. Тому реформи завжди проходять повільніше, ніж нам хотілося б, і, на жаль, особливо в умовах вкрай складного бюрократичного процесу в цій країні, деяких рішень доводиться чекати по півроку для того, щоб просто прийняти. Навіть якщо ти розробив це рішення за тиждень.

Разом з тим, в контексті нового закону про вищу освіту, зараз він почав діяти, але в дуже обмежених нормах, а з 1-го вересня він починає діяти в більш широкому масштабі, і, очевидно, тоді ми побачимо значно більше результатів цього реформування. Зараз наше завдання - це підготовка підзаконних актів. Ми вже підготували кілька великих підзаконних актів. Процес йде повільніше, ніж хотілося б, але все одно рухається.

РБК-Україна: Що перешкоджає просуванню реформи освіти?

Інна Совсун: З одного боку, є об'єктивні труднощі. Я восени якось намагалася прикинути і зрозуміла, що 70% мого робочого часу йде на те, щоб вирішувати проблеми з Донбасом, а не на імплементацію закону про вищу освіту. Ти просто фізично не встигаєш це робити. У певних випадках, наприклад, у нас є постанова, яку ми з вересня місяця намагаємося погодити в п'яти міністерствах, і нам це не вдається. З вересня місяця - це вже п'ятий місяць пішов.

У багатьох випадках є сильний опір з боку університетів, з боку шкіл теж. Тобто люди не готові до реформ. У багатьох випадках ці реформи будуть зачіпати їх інтереси. Наприклад, скасування обов'язковості викладання БЖД означає, що кілька тисяч викладачів БЖД по всій країні втрачають роботу. Добре це чи погано? Для студентів це добре, тому що курси БЖД давно позбавлені сенсу. Ну, крім специфічних спеціальностей, де це необхідно, технічних переважно. Для викладачів - це негативне явище і очевидний опір з їх боку. Є багато опору знизу. Також багато часу займає переговорний процес, щоб узгодити різні інтереси і водночас не втратити головну ідею, яка є в плані реформування.

РБК-Україна: Як позначиться процес децентралізації влади в Україні на взаєминах Міносвіти з регіонами?

Інна Совсун: До цього Міносвіти прямих відносин з регіонами не мало в принципі, тому що фінансування на школи не йшло через Міністерство освіти і науки. Воно йшло з місцевих бюджетів, і те, чого їм не вистачало, давав Мінфін. Ми не бачили цих грошей. Міністерство навіть не має статистики фінансування шкіл за попередні роки.

Очевидно, що співпраця тут стане тіснішою. Значно більше відповідальності Міністерства освіти і науки в цьому напрямку і в умовах, коли катастрофічно скорочується фінансування державного апарату і скорочується кількість працівників міністерства. Це дуже складно, відверто кажучи.

РБК-Україна: Як Ви оцінюєте ідею відділення 10-11 класів середньої школи в окрему структуру? Чи можливо це і, якщо так, то коли? Чи займається цим питанням зараз міністерство?

Інна Совсун: Це те, про що зараз йдуть активні дискусії. Це, напевно, навіть не 10-11, а більше, оскільки йдеться про збільшення термінів навчання в школі в рамках більш широкої реформи. Теоретично це правильно. У більшості європейських країн і в Америці це є.

У мене є лише технічне питання щодо малонаселених регіонів. Наприклад, Чернігівська область, де дуже маленька щільність населення, де дуже мало дітей у школах. Наскільки доречно буде виділяти окреме приміщення школи, де буде навчатися 60 дітей - питання. В принципі, це правильно, але щодо реалізації поки дискусія.

За термінами поки невідомо, тому що зараз йдеться про прийняття нового закону про освіту. Як тільки він буде прийнятий, там вже будуть всі ці питання врегульовані.

РБК-Україна: Коли, на Вашу думку, в Україні може бути запроваджена 12-річна середня освіта? Наскільки це доцільно?

Інна Совсун: Якщо ми рухаємося в бік Європи, то це доцільно. Кількість знань збільшилась, кількість необхідних компетенцій, які тобі потрібно мати, щоб просто вийти зі школи на ринок праці навіть без вищої освіти, збільшується з об'єктивних причин. Тому очевидно, що це потрібно робити. Зараз обговорюється новий закон про освіту, де це повинно бути прописано.

РБК-Україна: Міністерство ініціювало масштабне скорочення кількості вишів у країні. Чи є механізм, за яким студенти зможуть перевестися і продовжити навчання в інших навчальних закладах? І що робити випускникам вишів? Чи будуть дійсні дипломи після того, як у їхніх вишах буде відібрана ліцензія?

Інна Совсун: Їхні дипломи по-любому будуть дійсні. Механізм переведення - це не так складно. Це все робилося і раніше, оскільки злиття і закриття відбувалися завжди.

Тут є інше питання - припустимо, так званий Київський університет культури, який фізично не існує, і чи повинні ми переводити з нього так званих студентів, якщо ми бачимо, що ні університету немає, ні навчального процесу? Наприклад, людина числиться на третьому курсі, а чи навчалася вона? На підставі чого ми повинні переводити цю людину? Тобто якщо навчальний процес реально відбувався, то це абсолютно доцільно і студента можна перевести. А ось якщо навчального процесу не було, то очевидно, що це питання відповідальності самих студентів. Коли людина приходить в університет і знає наперед, що їй потрібно буде через 4 роки лише прийти і забрати диплом, то вона сама відповідає за таке рішення, і в такому випадку отримати диплом вона не повинна.

РБК-Україна: У держбюджеті-2015 враховується, що будуть забезпечені безкоштовними підручниками тільки пільгові категорії учнів. А що з рештою учнів? Вони будуть змушені закуповувати книги в своїх навчальних закладах? Це будуть старі екземпляри книг чи нові? На якому рівні і ким буде встановлюватися ціна на підручники?

Інна Совсун: Так, передбачається, що підручники залишаться безкоштовними для тих категорій населення, які не можуть дозволити собі самостійно їх придбати. Водночас буде кардинально змінюватися процедура замовлення підручників. Це буде здійснено в більш прозорих системах. Буде розірвана постійна зв'язка, яка існувала між окремими авторами і видавництвами, тому що це був великий корупційний момент.

Ми зараз працюємо над моделлю, як саме купуватимуться підручники, оскільки очевидно, що підручники використовуються не один рік, і тут потрібно створити модель, коли дитина оплачує підручник, тільки якщо він першим його використовує. Потрібно розподілити вартість між різними періодами. Якщо ти вже п'ятий рік користуєшся цим підручником, то, зрозуміло, що будеш платити менше, ніж той, хто придбав його першим і отримав абсолютно новий і чистий підручник.

Це буде впроваджено з наступного року для тих класів, яким зараз будуть друкуватися нові підручники. Це 4-7 класи. Ці підручники будуть платними для тих, хто вступає. Але якою буде вартість - це поки що на стадії напрацювання.

Ми також працюємо над тим, щоб залишити підручники частково безкоштовними для представників національних меншин. Тому що через маленькі тиражі собівартість підручників для національних меншин автоматично стає дуже високою. Зараз цього немає в законах, які вносилися, але ми будемо ініціювати зміни. Якщо, припустимо, підручник угорською мовою коштує 200 грн, а аналогічний підручник з математики українською коштує 80 грн, то держава повинна відшкодувати різницю між вартістю звичайного підручника та підручника, написаного мовою національних меншин, щоб поставити в рівні умови дітей різних національностей, які навчаються в українських школах.

РБК-Україна: Коли планується видання підручників історії України, де будуть описані події Євромайдану, Криму і конфлікту на Донбасі? В якому ключі, по-Вашому, повинні бути описані ці події, зокрема, роль Росії?

Інна Совсун: Потрібно розуміти, що сучасні події будуть в підручниках 11-го класу, за логікою викладення. І, очевидно, вони будуть виписані тоді, коли буде нова хвиля підручників для 11-го класу. Точно не знаю, але однозначно не в наступному році.

Я думаю, що події повинні бути описані в тому форматі, який був би об'єднуючим для різних громадян, тому що, на жаль, практика показує, що якщо ми дуже однобоко висвітлюємо події, то їх сприймає одна частина населення і дуже формально до неї підходить інша частина населення. Просто як те, що потрібно сказати, але те, у що вони не вірять. Тут необхідно критичне осмислення всіх тих подій, які відбулися, і це вже завдання істориків.

РБК-Україна: Як просувається процес люстрації в міністерстві? Скільки кадрів вже перевірено і звільнено?

Інна Совсун: Безпосередньо за законом про люстрацію у нас був звільнений у міністерстві один керівник департаменту атестації кадрів, тому що до цього він був першим заступником голови Вищої атестаційної комісії, яка має статус центрального органу виконавчої влади, тому він автоматично потрапляв під люстрацію. А все решта - це друга, третя хвиля. Процес ще триває.

Розмовляла Кристина Собко

Джерело: http://www.rbc.ua/