Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО), розповів про особливості визначення порогового бала.
УЦОЯО запропонував запровадити, починаючи з 2015 року, нову технологію визначення результатів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) з метою забезпечення високого рівня об’єктивності та справедливості зовнішнього незалежного оцінювання. Йдеться про визначення порога «здав/не здав».
Подібна технологія  використовується в багатьох країнах світу, де практикується проведення зовнішніх іспитів. Вона передбачає чітке розмежування абітурієнтів на тих, хто має мінімально необхідний обсяг знань і на тих, хто  його не має.
Ігор Лікарчук зазначив, що визначення порога «здав/не здав» може здійснюватися за різними методиками і процедурами. Частина таких методик орієнтована на предметні вимоги (що має знати чи вміти кожен абітурієнт). Однак вони не враховують того, яка кількість тих, хто проходив ЗНО, його не склали. А це може бути достатньо велика кількість абітурієнтів (від 10 до 40 відсотків).
Інші методики орієнтуються на кількісні (у тому числі  й рейтингові) показники, за якими складно визначити обсяг знань, умінь і навичок абітурієнта.
Тому УЦОЯО  має намір запропонувати визначати  поріг «здав/не здав» шляхом використання двох методик — В. Ангоффа та К. Беука. Перша методика заснована на вимогах до обсягу знань, друга ― на врахуванні найбільш допустимої кількості  тих, хто не виконав тест.
Визначення так званого порогового бала  за методикою В. Ангоффа полягатиме у встановленні експертами мінімальної кількості (суми) тестових балів, які за виконання тесту може отримати абітурієнт із мінімальним рівнем знань. Кількість експертів із кожного предмета становитиме не менше 100 осіб. Експертні групи створюватимуться при регіональних центрах оцінювання якості освіти на конкурсних засадах шляхом проведення відкритого конкурсу. До складу експертних груп не будуть входити керівники та працівники УЦОЯО.
У день проведення тестування, через три години після його початку, експерти отримають сертифікаційну роботу (тест), із якою працюють учасники зовнішнього незалежного оцінювання, та самостійно визначать імовірність виконання кожного її завдання  мінімально підготовленим абітурієнтом. Після опрацювання сертифікаційної роботи експерти  вказують також відсоток учасників, які, на їхню думку, повинні подолати поріг «здав/не здав».
Результати, визначені експертами, надходитимуть до УЦОЯО. За допомогою програмних засобів визначатиметься усереднений результат порога «здав/не здав» за методом В. Ангоффа.
Однак, як свідчать попередні розрахунки та досвід інших країн, кількість  абітурієнтів, які цей поріг не подолають, може буде достатньо високою. Тому УЦОЯО не обмежуватиметься використанням лише методу В. Ангоффа, а продовжуватиме роботу з визначення порогового бала, застосовуючи  метод компромісів  К. Беука.
Так, визначення порогового бала за його методикою відбувається з урахуванням:
результатів виконання тесту, які отримані після обробки всіх бланків відповідей;
порогового бала, отриманого на основі методу Ангоффа;
відсотка учасників, які, на думку експертів, що працювали з методико. В. Ангоффа, повинні подолати поріг «здав/не здав».
Орієнтовно схема визначення порогового бала за цією методикою може мати такий вигляд:

Так, отримуємо інший компромісний пороговий бал, який дає можливість «відсіяти» значно меншу кількість абітурієнтів. Важливо знати, що компромісний пороговий бал  може бути визначений більшим або меншим від того, який встановлений за методом В. Ангоффа.
Рішення про компромісний пороговий бал також повинні приймати експерти, враховуючи  достатньо велику кількість зовнішніх і внутрішніх чинників, зокрема інформацію про  політичну, економічну, соціальну ситуацію, стан і перспективи розвитку систем загальної середньої та вищої освіти тощо.
На думку директора УЦОЯО, у формуванні персонального складу експертів має взяти участь Міністерство освіти і науки України або  фахові громадські організації освітян. Але в жодному разі рішення про компромісний пороговий бал не може прийматися в стінах УЦОЯО.
Такою є позиція Українського центру оцінювання якості освіти. Ігор Лікарчук наголошує, що вона однозначної підтримки у експертному середовищі ще не має.  Одна частина наших колег, вважає, що поріг варто визначати лише користуючись методикою В. Ангоффа, а інша ― застосовуючи методику К. Беука.  У дискусії дуже  важливою є думка широкої освітянської громадськості, тому всі можуть взяти участь в обговоренні.
За кілька днів регіональні центри оцінювання якості освіти розпочнуть конкурсний відбір охочих працювати у експертних комісіях, що будуть визначати пороговий бал за методм В. Ангоффа. Детальну інформацію про конкурси буде розміщено на сайтах регіональних центрів оцінювання якості освіти.  

Освітня політика