За його словами, проект доповнено 10 новими термінами, зокрема, терміном «освітня послуга». Також удосконалено перелік освітньої діяльності та введено державно-громадське, державно-приватне партнерство.

«Вперше на законодавчому рівні передбачено можливість створення батьківських рад як органів громадського самоврядування в закладах середньої та професійної освіти», — підкреслив Павло ХОБЗЕЙ.

У законопроекті «Про освіту» закладено важливу гарантію про те, що кошти отримані від використання вивільнених приміщень, ліквідованих державних та комунальних закладів освіти використовуються виключно на освітні потреби. «Ці кошти повинні бути скеровані тільки на розвиток закладів освіти», — наголосив він.

Окрім того, у доопрацьованій редакції Закону посилено зміст і механізми реалізації академічних доброчесностей. Зокрема, удосконалено визначення цього терміну та розкрито, як дотримуватися академічних доброчесностей вчителям, викладачам, науковцям і здобувачам освіти. Законопроектом визначено, що до порушень академічних доброчесностей належать плагіат, фабрикація, обман, списування, хабарництво. Також запропоновано запровадити новий вид юридичної відповідальності — академічна відповідальність.

Павло ХОБЗЕЙ наголосив, що у законопроекті залишається існуюча щомісячна надбавка для науково-педагогічних працівників за вислугу років, а також запроваджується мотиваційна складова у вигляді 20% посадового окладу для тих вчителів, які готові добровільно пройти сертифікацію.

Також у доопрацьованій редакції проекту Закону визначені складники системи освіти. В частині про формальну освіту, що здобувається на відповідних рівнях, кожному з них передбачені відповідні рівні Національної рамки кваліфікацій. Наприклад, дошкільна освіта відповідає 0 рівню рамки, початкова — І рівню, а освітньо-науковий рівень вищої освіти відповідає VIII-XI рівням.

Окрім того, визначено рамки системи забезпечення якості освіти, зокрема, закладені чіткі інструменти процедури і заходи забезпечення якості освіти такі, як ліцензування освітньої діяльності, акредитація освітніх програм, зовнішнє незалежне оцінювання результатів навчання, інституційний аудит, моніторинг якості навчання, атестація та сертифікація педагогічних працівників. Вводиться норма про те, що атестація здобувачів середньої освіти передбачається виключно у формі ЗНО після 9-го і 12-го класів.

Законопроект пропонує запровадити 12-річну школу. У його прикінцевих положеннях визначається, що навчання учня за програмою 12-річної школи повинно починатися 01.09.2018, для базової середньої освіти — 01.09.2022, для профільної середньої освіти — 01.09.2018. «Старша школа зазнає більше змін, адже основна мета запровадження 12-річної освіти — зменшити навантаження на учня, надати йому право обирати предмети у старшій школі та запровадити профільну старшу школу», — пояснив Павло ХОБЗЕЙ.

МОН України