Проект нового закону "Про освіту": основні тези

У Міністерстві освіти і науки відбулася презентація законопроекту "Про освіту", який у разі його прийняття може змінити систему освіти, розподіл повноважень між органами управління освітою різних рівнів, принципи, на яких базується державна освітня політика, і управління закладами освіти.

Законопроект вводить у законодавче поле, окрім звичної формальної освіти, що надається за освітніми програмами відповідно до державних стандартів у ліцензованих закладах освіти, освіту неформальну та інформальну.

Знання, вміння та навички, здобуті у системі неформальної освіти, тобто за організованими програма, але без ліцензій, акредитації та інших форм державного контролю, можуть бути підтверджені у системі освіти формальної.

Формальна освіта здобуватиметься на традиційних рівнях - дошкільна, загальна середня, професійна та вища.

Передбачено, що тривалість загальної середньої освіти буде збільшено до 12 років. Професійна освіта має стає двоступеневою - у молоді з’явиться можливість здобути ступінь кваліфікованого робітника та молодшого спеціаліста.

У свою чергу, вища освіта передбачатиме три етапи, що завершуватимуться здобуттям ступеня бакалавра, магістра та доктора філософії.

У Міністерстві освіти наголошують, що у дітей має бути можливість здобуття дошкільної та початкової освіти якомога ближче до місця проживання. Відтак, заклади освіти цих рівнів мають бути у кожному населеному пункті незалежно від його розмірів.

Разом з тим, оскільки для належного функціонування старшої профільної школи необхідна достатня кількість учнів та вчителів, у сільській місцевості старші школи збиратимуть дітей з декількох населених пунктів. Для них проектом закону передбачено забезпечення відповідною інфраструктурною підтримкою, зокрема, гуртожитками.

Законопроект встановлює, що учні зможуть здобути повну загальну середню освіту, як у старшій школі, так і в закладі професійної освіти, паралельно здобуваючи кваліфікацію. Проект закону також передбачає можливість переходу із системи професійної освіти до вищої.

Новим для українського освітнього середовища є принцип освіти впродовж життя, який застосований у проекті. Він означає, що після завершення безперервної освіти на початковому етапі життя людина матиме змогу навчатися далі, підвищуючи чи змінюючи свою кваліфікацію, а також може продовжити навчання після перерви у будь-якому віці.

Суттєвих змін, у разі прийняття законопроекту, зазнає управління освітньою сферою. Документ запроваджує нові принципи управління: чітке розмежування повноважень органів управління освітою різних рівнів, відокремлення здійснення контролю від безпосереднього керівництва, автономія закладів освіти, забезпечення якості освіти, а також прозорість та підзвітність - як органів управління освітою, так і закладів освіти.

Передбачається, що Міністерство освіти і науки здійснюватиме стратегічне управління системою освіти через її аналіз, планування змін і їх впровадження. Також МОН визначатиме зміст освіти, порядок контролю якості, проводитиме перевірки, при цьому контролюючи роботу органів управління освітою, але не закладів освіти.

Також однією з функцій МОН є визначення механізмів розподілу та розподіл державного фінансування загальної середньої, професійної та вищої освіти.

Контролюючі функції виконуватиме Державна інспекція з питань освіти, яка надаватиме органам управління освітою свої висновки.

На Український центр оцінювання якості освіти законопроектом покладені функції зовнішнього моніторингу якості освіти, проведення ЗНО та участь у сертифікації педагогів, шляхом перевірки їх знань.

Органи місцевого самоврядування виступатимуть засновниками закладів освіти. На рівні області формуватиметься мережа закладів професійної освіти та розроблятиметься схема мережі закладів профільної старшої школи. На рівні району та міст обласного значення буде сформована мережа базових шкіл. Заклади початкової та дошкільної освіти засновуватимуться сільськими, селищними радами та радами міст районного підпорядкування.

Проект закону пропонує нові принципи освітньої політики, зокрема, спирання на наукові дослідження і статистичні дані, забезпечення функціонування Єдиної державної бази з питань освіти та її відкритість. Пріоритетом у розвитку освіти має стати підвищення її якості та забезпечення рівного доступу до освіти для усіх бажаючих.

Моніторинг якості освіти здійснюватиметься як самими закладами освіти, так і зовнішніми учасниками. Проектом закону закріплюється автономія закладів освіти - академічна, організаційна та фінансова. Автономія передбачає демократизацію управління закладом. Передбачається, що в управлінні закладом освіти братимуть участь його працівники та ті, хто навчається. А ззовні діяльність керівництва контролюватимуть піклувальні чи наглядові ради.