Україна завжди асоціювалася з вербою та калиною, лелеками, які звивають гнізда на дахах домів, безстрашними козаками, свободолюбним та гостинним народом! Державними символами нашої країни є жовто-блакитний прапор та малий герб у вигляді тризуба.

Сьогодні, як ніколи, символом Україні – став прапор. В Павлоградському районі прапори висять на всіх адміністративних будівлях, майже на кожному домі. Таким чином ми виражаємо своє почуття патріотизму, любові до країни — український незламний дух. Ми активно приймаємо участь в підвищенні статусу державного прапору.

Напередодні відзначення 24 – ї річниці Дня незалежності України Кочережківський Народний Дім вітав керівників району, гостів та жителів громади з днем національного символу країни — Днем Державного Прапору України!

Сьогодні надзвичайний день, бо саме ми нащадки степових – вільних козаків, стали свідками відродження патріотизму, відродження українського незламного ДУХУ і саме ми відкриваємо двері у нове світле і чисте майбутнє України. Молодь Павлоградщини урочисто підняла Державний Прапор! Вшанували борців за незалежність! І як символ прихильності, шани, нашої любові до генія України — Т.Г.Шевченка, поклали квіти до ніг Кобзаря. Адже Шевченкова спадщина, Тарасове слово давно стали найважливішими і нетлінними складниками духовного єства українського народу, виразниками прагнення народу до волі і свободи, світлого життя у любові та злагоді з іншими народами у «сім’ї вольній, новій…» Увібравши в себе душу народу, Тарас Шевченко підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ.

В цей не легкий для України час керівники району побажали всім миру і добра. Голова Павлоградської райдержадміністрації С.Є.Максимчук зазначив, що Наша Україна за своє існування зазнала багато поневірянь та горя, і саме сьогодні ми робимо з вами нову історію Української державності та доносимо до кожного громадянина нашої Батьківщини, до товаришів та ворогів наступні слова:

Дивися, безкрайнєє, синєє небо, стоїть над землею, неначе шатро.

Воно посилає любов нескінченну і щиро дарує надію й добро.

У цьому шатрі килими золотаві – із соняхів, жита, пшениці, вівса.

А десь майоріють, як крапельки неба, волошки блакитні. Яка ж то краса!

Тут мешкають люди привітні та чесні, хліб–сіллю гостей зустрічають вони.

Земля наша щедра, родюча, багата – усіх нагодують безмежні лани.

Хай знає весь світ про казкову країну, де синєє небо та жовті поля.

Хай квітне щаслива моя Україна! Найкраща, безцінна, кохана земля.

Чистого неба нам над головою!

Джерело: http://www.rda.dp.ua/