До Лікарчука Ігоря Леонідовича,
директора Українського центру оцінювання якості освіти

Відкритий лист
Шановний Ігоре Леонідовичу! Вже два дні до мене надходять розпачливі й обурені листи такого змісту: «Шановна Галино! Мені прикро, що я дізналася про вашу творчість лише на державному екзамені.
Твір мене дійсно вразив і я перечитувала понад 6 разів його, бо отримувала від нього тільки насолоду.
Шкода зізнаватися, що з вашою творчістю спіткнулася тільки вчора, але наразі найбільшою проблемою для більшості абітурієнтів є саме тести з укр мови 29-33.
Ми не залишимо в спокої цю проблему, це зневага як до Вас так і до учнів! Діти з шаленою швидкістю розповсюджують варіанти написання скарг, а ще навіть в Києві говорять про мітинг.
Сподіваюся, Ви на нашому боці, бо для нас, молодих, Ваша підтримка є великим поштовхом на шляху до справедливості оцінювання.» Листи від батьків,викладачів, абітурієнтів з приводу тестових завдань з української мови для ЗНО: некоректно поставлених питань та офіційних відповідей. Уперше з часів проведення зовнішнього тестування текст українського письменника опинився у центрі скандалу. Таким чином, порушені мої немайнові авторські права, тобто завдано шкоди моїй репутації. Я певна, що досвідчений юрист знайде порушення і майнових авторських прав, але зараз мене це найменше цікавить. Я переживаю,як і Ви, напевно, за наших дітей, бо їм завдано дуже великої шкоди, яка матиме вплив на їхнє майбутнє.
Я – автор майже 30 книг, лауреат престижних премій, в тому числі й найвищої – Шевченківської, ще жива і доступна для спілкування. Виявивши мені честь і обравши мій текст для аналізу, автори питань і відповідей безперечно розуміли, що це складний філософський текст, який можна по-різному інтерпретувати, але повелися з ним дуже непрофесійно. Хоча могли звернутися до мене за консультацією. Якби питання були сформульовані коректно і зрозуміло, не виникло б такої хвилі обурення в суспільстві, чи не так? Подібний конфлікт з’являється в умовах байдужості влади до якості освіти, ігнорування і непошанування державної мови і набуває політичного забарвлення. Тому Ви і Міністерство освіти повинні адекватно і максимально швидко на нього відреагувати, бо, судячи з реакції суспільства, пожежу не вдасться загасити.
Абітурієнти звернулись до мене дати відповіді на тестові завдання. Я прочитала їх і зрозуміла, що розумні відповіді можна отримати лише тоді, коли ставлять розумні запитання.
Почну з того, що мій текст тлумачать хибно.
6.5. Завдання 30.
30. Метафоричний зміст речення «Він примушує нас вірити, що обов’язково треба розбиватися до крові, щоб подолати стіну й потрапити в сад» (рядки 41, 42) розкрито в рядку
А Тільки докладаючи зусиль, можна досягти задуманого, здійснити свою мрію.
Б Людське життя сповнене перешкод і труднощів
В Підкорена суспільним законом людина досягає своєї мети в боротьбі.
Г Кожен повинен досягати своєї мети за будь-яку ціну.

Відповідь: В Підкорена суспільним законом людина досягає своєї мети в боротьбі.
Мій коментар: Жодне з питань не передає суті цитати, яку слід розглядати в контексті. Вираз «Підкорена суспільним законом людина» – просто безграмотний. Я кажу, це як філолог і письменниця.
6.6. Завдання 31. Рядки 45-49

А ілюструють аргумент, наведений у рядках 40-44
Б обґрунтовують висловлене в рядках 40—44
В розширюють міркування з попереднього абзацу
Г підсумовують сказане в попередніх абзацах

Відповідь: Б обґрунтовують висловлене в рядках 40—44
Варіанти відповідей частково синонімічні, невиразні, і взагалі не мають права на існування.
6.7. Завдання 32. Текст НЕ суперечить твердженню
А Людина – володар планети.
Б Люди розумніші за комах.
В Людське життя підвладне часові.
Г Комахи – гидкі створіння.

Відповідь: В Люди розумніші за комах.
Це взагалі абсурд і наруга над авторським текстом. Суть його полягає в тому, що людина, поставивши себе вище над іншими істотами, втратила з ними зв»язок. Вона використовує владу, насильство і гроші, щоб поставити одних людей над іншими.Це і є головна думка.До речі, дуже актуальна для нашого часу.
Школа не навчає дітей мислити самостійно, не дає їм змоги мати власну думку. Не існує зворотнього зв’язку між вчителями та учнями. Освіта – це перше, що потрібно реформувати.
Я підтримую протест абітурієнтів, бо вважаю його цілком справедливим. Винні повинні бути покарані.
З повагою Галина Пагутяк, автор тексту «Маленький шлях не для людей…»

26 квітня 2015 року, м.Львів